Комунальне некомерційне підприємство "Іллінецька центральна районна лікарня" Іллінецької районної ради

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

            Рак молочної залози – це найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Щороку в нашій країні виявляють близько 16 тисяч випадків захворювання і близько 8 тисяч жінок гинуть від цієї недуги.

          Захворюваність зростає - в середньому на 1-2% за рік - і в даний час у структурі онкопатології жінок рак грудної залози займає одне з перших місць. Кожні 30 хвилин в країні виявляють новий випадок, і кожну годину від нього помирає одна жінка.

          

           У Вінницькій області, в середньому, на кожні дві доби вперше захворює на рак молочної залози 3 жінки, а кожних 5 діб помирає 3 жінки.

            В районі на обліку з раком молочної залози знаходиться 150 жінок, щорічно 17-18 жінок береться на облік.

            Необхідно зазначити, що тривалість нормального життя хворих на рак молочної залози після встановлення діагнозу на початкових стадіях хвороби і правильно проведеного лікування – понад 25 років. Тобто, прогноз захворювання залежить від того, наскільки своєчасно вдалося діагностувати хворобу!

            Існує близько 80-ти факторів ризику, котрі можуть спровокувати хворобу. До основних факторів ризику відносять такі: ранній (до 12 років) або пізній (після 16 років) початок менструацій; їх тривалість більше 5 днів; ранній (до 45 років) та пізній (після 53 років) клімакс; травми молочних залоз і матки; зайва вага; захворювання молочних залоз; перші пологи у віці старше 28-30 років; паління тютюну; зловживання алкоголем; вегето-судинні порушення, в т.ч. гіпертонічна хвороба; нерегулярне статеве життя; особи що не народжували та (або) не годували немовлят грудним молоком; запалення та кісти яєчників; фіброміома матки, і т.д.

            Але слід пам’ятати, що ні один із цих перерахованих факторів сам по собі, чи їх комбінація не є фатальними. Для розвитку пухлини необхідні певні умови, та комбінація різних факторів, їх тривала дія та порушення імунного захисту.

            Перш ніж виникне рак молочної залози, виникають передпухлинні стани – мастопатії.

            Дисгормональні гіперплазії молочних залоз (мастопатії) є основною групою передпухлинних захворювань, з яких близько 15% перероджуються у злоякісні новоутворення. Хворі на дисгормональні гіперплазії підлягають регулярному диспансерному спостереженню, їм необхідно проводити адекватне лікування виключно індивідуально для кожної хворої. З даною метою в районі закріплені лікарі, що пройшли відповідну підготовку на базі Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру.

            Для раннього виявлення передпухлинних змін і, тим більш, пухлинних захворювань молочної залози, кожна жінка після 20 років повинна уважно стежити за станом молочних залоз і періодично їх самообстежувати.

            Методи самообстеження досить прості і оволодіти ними не важко. Дуже важливо робити самообстеження систематично, тобто один раз на місяць.

            Систематичне самообстеження  за вказаною схемою допоможе виявити захворювання на ранніх його стадіях, а вчасно почате лікування гарантує повне одужання.

            Про самообстеження.

            Насамперед роздягнувшись, слід оглянути білизну. Наявність у відповідних місцях будь-яких плям говорить про виділення із сосків, що в свою чергу може свідчити про патологічні зміни в молочній залозі.

            Далі оглядається шкіра, котра повинна мати рівномірне тілесне забарвлення, без виразок або висипів. Огляд проводиться перед дзеркалом при доброму освітленні у наступних трьох положеннях: руки на поясі; руки підняті угору; руки опущені.

            Після огляду виконується пальпація молочних залоз круговими або клиноподібними рухами. Кожна залоза палькується протилежною рукою, подушечками пальців, акуратно, м’яко: спершу перевіряють зовнішню половину залози, починаючи від соска, потім – внутрішню, направляючись від соска до грудини. Потім проводиться обстеження соска – акуратно та злегка здавлюється між пальцями, щоб пересвідчитись чи немає виділень, а якщо є, то який їх характер.

             На закінчення необхідно пропальпувати під пахвинні, підключичні та надключичні ділянки, де можна виявити збільшені лімфатичні вузли.

             Ознаками хвороби можуть бути: втяжіння ділянки шкіри залози, набряки шкіри молочної залози, втяжіння соска, його відхилення вбік, зміна звичайної форми чи розмірів однієї з залоз, жовтуваті чи кров’янисті виділення, почервоніння молочної залози, виразки, наявність ущільнень і болючість при пальпації.

            При виявленні будь-яких ознак захворювання необхідно звернутися до лікаря. Самолікування застосовування грілок, компресів без рекомендації лікаря, може призвести до важких наслідків.

            Пухлину молочної залози на ранній стадії (0,5 см) можна виявити при мамографічному обстеженні. Сучасні мамографи шкоди не завдадуть.

            Запам’ятайте, самообстеження молочних залоз необхідно проводити щомісяця у перші 7-10 днів після закінчення менструації, у період менопаузи – в один і той самий день кожного місяця.

            Ультразвукове обстеження молочної залози необхідно проводити усім жінкам від 16 до 40 років 1 раз на 2 роки.

            Жінкам після 40 років необхідно проводити мамографію один раз на 2 роки.

            Якщо вас щось турбує в ділянці грудей чи під пахвами, терміново зверніться до лікаря.

            Пам’ятайте! Своєчасне виявлення захворювання на ранніх стадіях та своєчасно розпочате лікування – основа стійкого одужання.

 

Вікторія ДУБРОВА,

районний онколог.