ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО РАК ЛЕГЕНЬ
В структурі онкологічної захворюваності жіночого населення питома вага раку легень складає 14,1% по Іллінецькому району і займає ІІІ місце.
Необхідно звернути увагу на фактори ризику. Вважають, що близько 90% раку легень спричиняє паління. Жінки мають нижчий ризик захворіти, тому що палять менше ніж чоловіки, або починають палити в більш пізньому віці та використовують сорти цигарок з нижчим рівнем смол. На сьогодні встановлений зв'язок між кількістю щоденно випалених цигарок та ризиком раку легенів. У осіб, які спалюють одну пачку в день на протязі тридцяти або більше років – ризик в 20 разів вищий. Та коли людина припиняє палити, ризик захворіти на рак залишається високим.
Існують й інші можливі фактори ризику. Деякі професії пов’язані з підвищеним ризиком захворіти на рак легень. Окремі професійні канцерогени (такі як азбест), можуть взаємодіяти з тютюном. Певне значення мають фактори зовнішнього середовища, такі як радіація та забруднення повітря. Але дія тютюну суттєво перевищує вплив інших факторів. За матеріалами спеціальної конференції «Паління та здоров’я» смертність від раку легень тих, що палять, в 10 разів вища, ніж у тих, хто не палить.
За даними американських авторів, кожен восьмий із тих, хто палить, вмирає від даного захворювання. Частота захворюваності на рак легень у жінок та чоловіків, які не палять, співпадає. Відомо, що дим цигарок містить близько 2000 хімічних речовин, в тому числі велику кількість канцерогенів. Доведено, що в легенях тих, які палять, залишається 90% продуктів згоряння тютюну, які осідають на слизовій оболонці бронхів.
У осіб, які припинили палити, захворюваність раком легенів починає знижуватись через 5 років, і лише через 20 років досягає рівня тих, що не палять.
Крім хімічних канцерогенів на епітелії бронхів і легень діють і фізичні канцерогени. Особливо шкідливими є променевий вплив у зв’язку із змінами радіаційного фону через аварію на ЧАЕС. Збільшення частоти захворювання раку легенів ми пов’язуємо з цими подіями.
Говорячи про фактори ризику, ми повинні підкреслити, що крім факторів зовнішнього середовища значну роль у розвитку захворювання мають фактори внутрішнього середовища. До них належать: порушення обміну речовин; порушення ендокринної діяльності; порушення імунітету; генетична схильність.
Велике значення в захворюванні на рак легень мають передракові захворювання. До них належать: хронічний бронхіт; пневмосклероз; хронічні запальні процеси (пневмонії, бронхосклеротична хвороба) і хронічний туберкульоз. Хворі з хронічними захворюваннями легень належать до групи підвищеного ризику. Це, перш за все, люди віком 40-50 р., які тривалий час палять.
Початкові форми раку легень у окремих хворих проявляються більш активно на фоні або після перенесеного грипу.
Існує взаємозв’язок між раком і туберкульозом легень.
До передракових захворювань слід віднести і доброякісні пухлини (аденоми, папіломи, фіброми, ліпоми і т.д.).
Проявляється захворювання зростаючою слабкістю і схудненням, болем в грудній клітці, підвищеною температурою тіла, сухим кашлем, прожилками крові в харкотинні, задишкою.
Хворі з хронічними запальними процесами потребують періодичного консервативного лікування з метою попередження загострення процесу і профілактики переродження в злоякісну пухлину.
По-перше: хворі з доброякісними пухлинами повинні 2-3 рази на рік проходити професійні огляди. Вони потребують хірургічного лікування.
По-друге: шлях до зниження ризику розвитку раку легенів полягає в здійснені заходів контролю за тютюнопалінням.
Вікторія ДУБРОВА,
районний онколог.
